Бакота: Подорож в минуле Української Атлантиди
Бакота – це затоплене місто, яке зберігає в собі безліч таємниць і легенд, місце, де історія переплітається з природою, створюючи неповторний пейзаж.
Ми підготували для вас цікаву та захоплюючу інформацію про Бакоту та її історію…
Що розповідає історія про Бакоту?
Бакота – це затоплене село на Поділлі, поблизу Кам’янця-Подільського. 128 років тому 14 серпня, освятили храм, який збудували на місці давньоруської церкви Бакотського монастиря. 14 серпня стало важливим днем у житті села, якого вже 40 років як не існує. Його затопили для будівництва Новодністровської ГЕС. Ритуал – це надзвичайно потужне явище. І якщо понад сто років тому 14 серпня на Бакоту прибували паломники з різних регіонів, то нині туди приїжджають колишні мешканці села. Це єдиний день у році, коли у Бакотському Михайлівському печерному монастирі проводять службу, і за словами місцевих, вона об’єднує вірян різних конфесій, а також людей, які колись власноруч розбирали свої хати.
Де розташована Бакота?
Бакота розташована за 55 кілометрів від Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Це частина природного Національного природного парку «Подільські товтри». Бакотська затока виявилася цілком доступною для туристів, які бажають досліджувати Україну на своїх двох. Лише уявіть, Товтри – це залишки узбережних рифів, які сформувалися мільйони років тому, коли там було Сарматське море. Геологічна будова цієї місцевості унікальна, не характерна для рівнинних областей. І хоча Бакота розташована у південній частині товтр, що переходять у Дністровське пониззя, там можна принаймні збоку помилуватися незвичними пейзажами. Це мальовничі пагорби, підніжжя яких омиває спокійна гладь синьої води Бакотської затоки.
Як доїхати до Бакоти без машини?
Бакота розташована за 55 кілометрів від Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Це частина природного Національного природного парку «Подільські товтри». Бакотська затока виявилася цілком доступною для туристів, які бажають досліджувати Україну на своїх двох. Лише уявіть, Товтри – це залишки узбережних рифів, які сформувалися мільйони років тому, коли там було Сарматське море. Геологічна будова цієї місцевості унікальна, не характерна для рівнинних областей. І хоча Бакота розташована у південній частині товтр, що переходять у Дністровське пониззя, там можна принаймні збоку помилуватися незвичними пейзажами. Це мальовничі пагорби, підніжжя яких омиває спокійна гладь синьої води Бакотської затоки.
Для початку треба дістатися до Кам’янця-Подільського у будь-який зручний для вас спосіб. Далі – нас цікавить автостанція, до якої пішки з залізничного вокзалу орієнтовно 25 хвилин. Можна піти до кас, щоби уточнити про найближче відправлення маршрутки, або ж відразу шукати «душну коробку-спринтер» до Старої Ушиці.
У серпні 2021 року був актуальний цей розклад. Проте як і у будь-якому українському місті, зміни до розкладу руху транспорту можуть вноситися без попереджень і публічних оновлень, тож врахуйте цей момент під час планування мандрівки. Квиток в один бік коштує орієнтовно 50 грн.
Наступний етап найскладніший, бо зупинки «Бакота» не існує на маршруті, але вас можуть висадити біля поворту, який туди веде. Він розташований між селами Грушка й Стара Ушиця. Попередьте водія завчасно, потім нагадайте йому про це під час поїздки, і зрештою вас висадять.
Але не лякайтеся, ви одразу зрозумієте, куди треба прямувати: поворот з траси лише один. Наступний ваш орієнтир – це Бакотський Михайлівський печерний монастир, до нього трошки більш як п’ять кілометрів.
Де жити й ставати табором на Бакоті?
Жити на Бакоті можна як у гостьових будиночках чи готелях, так і кемпуватися, де душа забажає. Оскільки «цивільне житло» досить легко знайти з допомогою Booking’a, пропоную зосередитися на місцевості, де можна ставати табором.
Якщо ви хочете спуститися до води, то найкращий орієнтир, де можна починати шукати стоянку – це «Дитячий табір». Його вже не існує як такого, але назву досі використовують. Щойно ви спустилися до Бакотського Михайлівського печерного монастиря, то продовжуйте рухатися далі стежкою. Це дуже приємна місцевість, а дорогою є кілька джерел, тож можна поповнити запаси води. Крім того, якщо не терпиться скупатися, можна спуститися до скелястого пляжу, який буде через кількасот метрів після монастиря.
Коли ви доходите до «Дитячого табору», можете розпочинати пошуки місця для стоянки. Можна рухатися береговою лінією: чим далі – тим менше людей, але зауважте, що ви віддаляєтеся від основного джерела.
Бакота – це не просто затоплене місто, а жива легенда, яка продовжує надихати покоління.