Гіпергідроз - що це?
Гіпергідроз – це підвищене потовиділення, яке характеризується надмірним виділенням секрету потовими залозами. Така реакція спричиняє значний дискомфорт у повсякденному житті.
Нижче, ми підготували для вас декілька корисних порад та цікаву інформацію, що варто робити при гіпергідрозі…
Що таке генералізований (загальний) гіпергідроз?
Генералізований гіпергідроз – підвищене потовиділення, яке спостерігається по всьому тілу. Підвищення потовиділення може бути як самостійною патологією, так і симптомом будь-якого захворювання. Основними причинами такого стану є:
- період менопаузи або клімаксу;
- демпінг-синдром – стан прискореного переміщення їжі зі шлунка в кишківник, що виникає внаслідок хірургічного втручання на шлунку;
- гіпертиреоз – підвищена гормональна активність щитоподібної залози;
- підвищений вміст інсуліну в крові, який може бути спричинений різними захворюваннями, такими як цукровий діабет, гострий панкреатит тощо;
- гострі інфекційні захворювання, наприклад, малярія, туберкульоз, грип тощо.
Щоб позбутися пітливості, необхідна консультація лікаря відповідної спеціальності – тільки так ви зможете виключити супутню патологію.
Що таке локальний (місцевий) гіпергідроз?
Локальний гіпергідроз – підвищене потовиділення окремих ділянок тіла, найчастіше є спадковою схильністю. Основні зони, на яких проявляється ця проблема:
- пахвові западини (аксилярний гіпергідроз);
- долоні;
- стопи;
- шкіра голови та обличчя;
- пахові складки.
Основними причинами прояву місцевого гіпергідрозу можна вважати:
- вегетосудинну дистонію;
- реакції на психологічні навантаження, стреси;
- викид адреналіну;
- генетичну схильність;
- зайву вагу;
- недотримання правил особистої гігієни;
- надмірні фізичні навантаження;
- плоскостопість і носіння неякісного взуття;
- пубертатний період та ін.
Як позбутися підвищеної пітливості в домашніх умовах?
Такими народними засобами зменшення пітливості є:
- спеціальна дієта, насамперед, відмова від гострої, жирної та солоної їжі;
- відмова від куріння;
- одяг із натуральних тканин, зокрема білизна, колготки, шкарпетки;
- важливим також є щоденна зміна одягу;
- використання дезодорантів;
- часте прийняття душу (краще контрастного);
- антибактеріальні устілки для взуття, які запобігають розвитку мікроорганізмів.
Також народні методи рекомендують вживання настоїв на різноманітних лікарських травах, таких як: м’ята та меліса, кропива та шавлія, настурція або бобові рослини.
Лікування підвищеної пітливості
Причини виникнення патології та підхід до терапії можуть дещо відрізнятися за різної локалізації. Розглянемо основні методи лікування підвищеної пітливості:
- Спеціальні препарати зовнішнього застосування (найчастіше дають тимчасовий ефект).
- Хірургічне лікування (симпатектомія) являє собою розсічення симпатичних нервів для лікування підвищеного потовиділення.
- Лікування ін’єкціями ботокса полягає у введенні препаратів у м’язи, що відповідають за скорочення потових залоз.
- Лазерне лікування гіпергідрозу – руйнування потових залоз за допомогою лазерного променя.
Позбутися підвищеної пітливості самостійно досить складно – більшість людей з цією проблемою зрештою звертаються до лікаря. Його завдання – виключити будь-яку органічну патологію, яка могла призвести до розвитку такого стану, і призначити оптимальне лікування. Терапія визначається залежно від локалізації процесу – у кожному конкретному випадку тактика лікаря відрізнятиметься.
Як вилікувати гіпергідроз долонь?
Проблема підвищеної пітливості рук спричиняє дуже багато неприємностей у побуті: незручність під час виконання повсякденної роботи та своїх професійних обов’язків, неприємні суб’єктивні відчуття. Часто людина просто боїться торкатися до інших людей – надмірна пітливість долонь робить її замкнутою. Шкіра долонь втрачає свою еластичність і пружність, можливий розвиток ускладнень у вигляді інфекційних захворювань цієї ділянки.
Лікування варто почати з використання спеціальних гігієнічних засобів і ретельнішого догляду за шкірою долонь. Також можна звернутися до ін’єкційної методики. Її перевагами є:
швидкість і безболісність виконання процедури;
мінімальний шанс розвитку ускладнень;
малий перелік протипоказань і відсутність будь-якої попередньої підготовки;
після проведення процедури ви можете відразу ж повертатися до своєї повсякденної діяльності.